Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Герцен Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 52
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Герцен Г. І. Причини виникнення, класифікація та лікування перипротезних переломів стегнової кістки після ендопротезування кульшового суглоба [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, Д. В. Штонда // Травма. - 2013. - Т. 14, № 5. - С. 28-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2013_14_5_7 Викладено причини виникнення, огляд існуючих класифікацій та принципи лікування перипротезних переломів стегна після ендопротезування кульшового суглоба, проаналізовано результати лікування 39 хворих. За оперативного лікування хворих використовувались різні методи остеосинтезу переломів стегнової кістки, в тому числі металоцементний остеосинтез. У разі консервативного лікування добрі клініко-рентгенологічні результати одержано у 8 (66,6 %) хворих, у разі оперативного - у 23 (85,2 %); задовільні результати за консервативного лікування були у 2 (16,7 %) хворих, у разі оперативного - у 4 (14,8 %); незадовільні клініко-рентгенологічні результати - у 2 (16,7 %) хворих, яким проводилось консервативне лікування.
| 2. |
Герцен Г. І. Клінічні результати остеосинтезу навколо- та внутрішньосуглобових переломів кісток різними видами імплантатів [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, Г. Г. Білоножкін // Травма. - 2013. - Т. 14, № 6. - С. 99-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2013_14_6_20 Проведено клінічні спостереження пацієнтів різних вікових груп із навколо- та внутрішньосуглобовими переломами кісток (НВСПК), яким виконано остеосинтез різними імплантатами в клініках травматології та ортопедії клінічних лікарень № 6 та 8 м. Київ (бази кафедри ортопедії та травматології № 1 НМАПО ім. П. Л. Шупика) з 2008 по 2013 рр. Усього під спостереженням перебувало 328 хворих із НВСПК, яким виконувались різні варіанти металоостеосинтезу залежно від локалізації, характеру перелому за класифікацією АО, статі та віку.
| 3. |
Герцен Г. І. Використання Хондроцерину у комплексному лікуванні остеоартрозу великих суглобів нижніх кінцівок у спортсменів [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, Р. М. Остапчук, М. О. Мікеладзе, Л. Д. Амілахварі // Спортивна медицина. - 2013. - № 1. - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smed_2013_1_12
| 4. |
Дибкалюк С. В. Можливості діагностики та інструментального контролю лікування синдрому компресії хребтової артерії [Електронний ресурс] / С. В. Дибкалюк, Г. І. Герцен, В. А. Черняк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 15-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__5 Діагностика синдрому компресії хребтової артерії є надзвичайно складною та актуальною проблемою. Адже незважаючи на те, що в міжнародній класифікації хвороб МКХ-10 цей синдром зустрічається під рубриками М47.0, G99.2*, М53.0, в рекомендаціях Європейської асоціації кардіологів з діагностики та лікування захворювань периферичних артерій 2011 р. зазначено про інформативну обмеженість сучасних методів діагностики у візуалізації екстракраніальної патології хребтової артерії (ХА). Мета дослідження - провести порівняльний аналіз та визначити діагностичну роль основних методів дослідження - ультразвукової доплерографії (УЗДГ), магнітно-резонансної ангіографії (МРТ-АГ), селективної ангіографії (СА). Проліковано 1200 хворих з вертебро-базилярною недостатністю, що була зумовлена позиційною компресією ХА. 600 хворих проходили консервативне лікування і склали контрольну групу, а 600 - хірургічне лікування та були включені до основної групи. Хірургічне лікування полягало в ліквідації факторів компресії ХА по всій довжині хребтово-драбинчастого каналу. Кратність змін об'ємного кровоплину до операції складала <$E4,28~symbol С~1,72> (t = 2,58, p << 0,01), через 3 міс після хірургічної декомпресії <$E1,63~symbol С~0,42> (t = 2,58, p << 0,01). Визначено позитивний ранговий кореляційний зв'язок між зменшенням змін об'ємного кровоплину по ХА під час позиційних проб і регресом клінічного перебігу в балах (r >> 0,7). Чутливість МРТ-АГ складала 97,8 %, УЗДГ з ортопедично-позиційними пробами - 92,4 %. СА мала низьку чутливість щодо позиційної компресії ХА. Висновки: у разі діагностики синдрому компресії ХА найбільшу чутливість має МРТ-АГ в режимі фазового контрастування, 3DTOF з позиційними пробами та УЗДГ ХА у разі зміни ортопедичного положення голови та верхніх кінцівок. Метод УЗДГ ХА з позиційно-динамічними пробами зручний та інформативний у разі поточного динамічного спостереження.
| 5. |
Герцен Г. І. Своєчасність догоспітальної допомоги потерпілим внаслідок ДТП [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, А. І. Процик, Г. Г. Білоножкін, Д. В. Штонда // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 302-308. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__49 Питання своєчасності та якості догоспітальної допомоги потерпілим внаслідок ДТП є надто важливим, оскільки значно зростає рівень ДТП, постраждалих і смертних випадків на автомагістралях. Все вищевказане призводить до значних матеріальних затрат. Проаналізовано 1130 первинних медичних документів потерпілих в ДТП, об'єм та якість наданої їм допомоги на догоспітальному етапі. Наведено існуючі в світі і в Україні тактичні схеми надання допомоги потерпілим на догоспітальному етапі. Запропоновано схему розподілу постраждалих за типами домінуючих пошкоджень та їх поєднання. Висновки: трьохетапна система або вона ж універсальна організаційна схема надання допомоги постраждалим на догоспітальному етапі - в Україні працює недостатньо ефективно, тому потребує певного вдосконалення. Вдосконалена схема розподілу постраждалих служить експрес-діагностикою у визначенні травмованих, котрим на місці пригоди варто в першу чергу надавати медичну допомогу.
| 6. |
Герцен Г. І. Перипротезні переломи стегнової кістки після ендопротезування кульшового суглоба. причини виникнення, класифікація та лікування [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, Д. В. Штонда // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 308-314. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__50 Викладено причини виникнення, огляд існуючих класифікацій і принципи лікування перипротезних переломів стегнової кістки (ППСК) після ендопротезування кульшового суглобу (ЕКС). Проаналізовано результати лікування ППСК після протезування кульшового суглобу 39 хворих. У разі консервативного лікування позитивні клініко-рентгенологічні результати одержано у 8 (66,6 %) хворих, у разі оперативного - у 23 (85,2 %); задовільні результати внаслідок консервативного лікування відмічено у 2 (16,7 %) хворих, у випадку оперативного - у 4 (14,8 %). Висновки: для визначення тактики лікування ППСК потрібно враховувати локалізацію, характер, стабільність перелому, стабільність імплантату, вік і супутню патологію хворого. Ванкуверівська класифікація ППСК враховує основні провідні фактори та допомагає визначитись з принципами надання допомоги хворим.
| 7. |
Дибкалюк С. В. Клінічний перебіг та особливості діагностики синдрому компресії хребтової артерії [Електронний ресурс] / С. В. Дибкалюк, В. А. Черняк, Г. І. Герцен // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 2. - С. 44-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_2_13
| 8. |
Дибкалюк С. В. Діагностика і хірургічна тактика лікування післятравматичної позиційної компресії хребцевої артерії [Електронний ресурс] / С. В. Дибкалюк, Г. І. Герцен, В. Ю. Зоргач, В. А. Черняк, Г. Г. Білоножкин // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. - 2009. - т. 10, № 2. - С. 112-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujem_2009_10_2_29
| 9. |
Герцен Г. І. Лікування перипротезних переломів стегнової кістки з функціонуючим ендопротезом кульшового суглобу [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, Д. В. Штонда // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(1). - С. 253-259. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(1)__39 Ускладнення у вигляді перипротезних переломів стегнової кістки (ППСК) після ендопротезування тазостегнового суглоба (ТСС) за різними даними виникають від 0,1 до 4 %, їх кількість суттєво збільшується після ревізійного ендопротезування. Мета роботи - вдосконалення техніки металоостеосинтезу ППСК з функціонуючим ендопротезом. Під час дослідження проаналізовано віддалені результати лікування 17 випадків (40,5 %) ППСК з функціонуючим ендопротезом ТСС, які згідно з ванкуверівською класифікацією віднесено до типу B1 з усіх пролікованих 42-х хворих, і виникли в післяопераційному періоді. Висновки: за результатами дослідження ППСК після ендопротезування ТСС відповідно до ванкуверівської класифікації склали: тип A - 4,8, B1 - 40,5, B2 - 29,4, B3 - 20,1, C - 5,2 %. Використання довгих пластин (довге шинування), ексцентричне введення гвинтів через стандартні пластини на рівні ніжки ендопротезу, спеціальних перипротезних пластин, а також використання металевих кабелів для досягнення стабільного остеосинтезу ППСК типу B1 після ендопротезування ТСС надало змогу одержати за бальною шкалою Харіса у 76,5 % випадків добрі віддалені функціональні результати (82 - 89 балів).
| 10. |
Герцен Г. І. Ефективність протизапального препарату "Хондроцерину” (діацереїну) у комплексному лікуванні остеоартрозу великих суглобів нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, Р. М. Остапчук, Г. В. Хуцишвіллі, С. В. Прибилюк // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2011. - № 3. - С. 70-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2011_3_16
| 11. |
Герцен Г. І. Перипротезні переломи стегнової кістки після тотального ендопротезування колінного суглоба [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, Д. В. Штонда // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2012. - № 2. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2012_2_5 Викладено причини виникнення, огляд існуючих класифікацій і принципи лікування перипротезних переломів стегнової кістки (ППСК) після ендопротезування кульшового суглобу (ЕКС). Проаналізовано результати лікування ППСК після протезування кульшового суглобу 39 хворих. У разі консервативного лікування позитивні клініко-рентгенологічні результати одержано у 8 (66,6 %) хворих, у разі оперативного - у 23 (85,2 %); задовільні результати внаслідок консервативного лікування відмічено у 2 (16,7 %) хворих, у випадку оперативного - у 4 (14,8 %). Висновки: для визначення тактики лікування ППСК потрібно враховувати локалізацію, характер, стабільність перелому, стабільність імплантату, вік і супутню патологію хворого. Ванкуверівська класифікація ППСК враховує основні провідні фактори та допомагає визначитись з принципами надання допомоги хворим.
| 12. |
Герцен Г. І. Одновиросткове ендопротезування колінного суглоба при медіальному остеоартрозі. Малоінвазивна техніка [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, Г. Г. Білоножкін, Р. М. Остапчук, М. В. Лоладзе // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2012. - № 4. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2012_4_6
| 13. |
Дибкалюк С. В. Використання математичного моделювання методом кінцевих елементів пружно-регуляторних характеристик хребтових артерій у нижньому шийному відділі хребта людини [Електронний ресурс] / С. В. Дибкалюк, Г. І. Герцен // Травма. - 2014. - Т. 15, № 2. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_2_20 Обгрунтовано необхідність вирішення важливої наукової проблеми, що стосується визначення кількісних характеристик патології кровообігу в артеріях шийного відділу людини. Вибрані методи досліджень спрямовані на визначення форми артерії, деформованої спіралеподібним м'язом, та визначення патологічних змін гідравлічних характеристик артерії на деформованій ділянці з урахуванням особливостей крові як рідкої субстанції, що включає істотну об'ємну частку еритроцитів. Наведено результати математичного моделювання методом кінцевих елементів форми ділянки хребтової артерії, деформованої спіралеподібним м'язом. Установлено кількісні характеристики деформованого перерізу артерії.
| 14. |
Герцен Г. І. Остеосинтез перипротезних переломів стегнової кістки (тип В1) після ендопротезування кульшового суглоба [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, Д. В. Штонда, І. В. Рижак, О. В. Шапошніков, Н. Ломінашвілі // Травма. - 2014. - Т. 15, № 3. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_3_16 Викладено результати аналізу 42 випадків перипротезних переломів стегнової кістки після ендопротезування кульшового суглоба, визначено частоту виникнення різних типів перипротезних переломів згідно з Ванкуверською класифікацією, проаналізовано результати лікування 17 пацієнтів із перипротезними переломами стегнової кістки типу В1. Під час остеосинтезу використовували пластини різної конструкції та методи їх фіксації, які дозволили одержати за бальною шкалою Харріса у 76,5 % випадків добрий віддалений функціональний результат (82 - 89 балів), у 17,6 % - задовільний (72 - 77 балів) та у 5,9 % - незадовільний.
| 15. |
Герцен Г. І. Особливості виконання корегувальних остеотомій першої плеснової кістки при hallux valgus [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, Р. М. Остапчук, О. В. Лісовий, С. В. Магеровський, Н. Ломінашвілі // Травма. - 2014. - Т. 15, № 3. - С. 82-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_3_20 Показано роль коригувальних остеотомій першої плеснової кістки в лікуванні hallux valgus. У дослідження було включено 108 пацієнтів, 74 із них (109 стоп) виконувалися стандартні коригувальні остеотомії першої плеснової кістки, а 34 пацієнтам (58 стоп) - коригувальні остеотомії за вдосконаленою методикою. Результати оцінювали за клініко-рентгенологічними даними, шкалою American Orthopaedic Foot and Ankle Society (AOFAS), вираженість больового синдрому - за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Порівняння результатів лікування пацієнтів контрольної та основної груп продемонструвало вірогідне поліпшення функції стопи у пацієнтів основної групи (52,4 - 90,9 бала за шкалою AOFAS) порівняно з пацієнтами контрольної групи (54 - 74,3 бала за шкалою AOFAS). Суб'єктивна оцінка вираженості больового синдрому до і після операції за ВАШ становила у пацієнтів основної групи 5,3 і 0,7, у пацієнтів контрольної групи була гіршою - 5,6 і 2,3.
| 16. |
Герцен Г. І. Можливості досліджень опорних реакцій стоп при оперативному лікуванні hallux valgus [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, І. А. Лазарєв, Р. М. Остапчук // Літопис травматології та ортопедії. - 2014. - № 1-2. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2014_1-2_15
| 17. |
Герцен Г. І. Хірургічне лікування медіального остеоартроза колінного суглоба методом одновиросткового ендопротезування [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, Г. Г. Білоножкін, А. І. Процик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 338-343. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__55
| 18. |
Герцен Г. І. Догоспітальна допомоги потерпілим внаслідок ДТП [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, А. І. Процик, О. С. Мовчан, Г. Г. Білоножкін, Д. В. Штонда // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 343-351. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__56
| 19. |
Герцен Г. І. Визначення рівня антитілозалежної цитотоксичності лімфоцитів, цитотоксичної активності лімфоцитів і макрофагів сироватки крові кролів з травмою кістки під впливом ударно-хвильової терапії [Електронний ресурс] / Г. І. Герцен, Се-Фей Се-Фей, М. В. Сікорська, Р. М. Остапчук, А. В. Лісовий // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 351-358. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__57 Механізм активізації репаративного остеогенезу екстракорпоральною радіальною ударно-хвильовою терапією (ЕРУХТ) до теперішнього часу не вияснений, окремі роботи показують інтенсифікацію імунокомпетентних клітин. Мета роботи - вивчення впливу ЕРУХТ на активність імунних клітин за експериментальної травми кісток. У 24-х кроликів за асептичних умов створювали дефект метадіафізу великогомілкової кістки шляхом її перфорації. Тварини дослідної групи одержували на зону травми кістки 4 сеанси ЕРУХТ, тварини контрольної групи ЕРУХТ не одержували. В обох групах тварин до травми і через 2, 15, 30 і 45 днів після травми у сироватці крові вивчали цитотоксичну активність лімфоцитів, антитілозалежну цитотоксичність лімфоцитів, цитотоксичну активність макрофагів. Показано, що на фоні травми кістки спостерігається частковий параліч функціональної активності імунних маркерів, при цьому ЕРУХТ не тільки відновлює нормальну активність імунних клітин, але й призводить до їх зростання до кінця дослідження.
| 20. |
Лазарев І. А. Імітаційне комп’ютерне моделювання напружено-деформованого стану біомеханічної системи "фіксатор-кістка" в умовах остеосинтезу перипротезного перелому стегнової кістки різними типами фіксації [Електронний ресурс] / І. А. Лазарев, Г. І. Герцен, Д. В. Штонда // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(2). - С. 94-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(2)__17
| | |
|
|